урок

Тема уроку: «Україна – єдина країна».

Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського козацтва;

розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;

виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.

Форма проведення:. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди

Місце проведення: класна кімната.

Тривалість: 45 хвилин.

Обладнання: Конституція України, географічна карта, портрети поетів Тараса Шевченка, Лесі Українки, список прізвищ земляків, що зараз воюють за єдність нашої країни, свічки.

Вислови.

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею

(В. Сосюра).

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть

(Т. Шевченко).

Хід уроку

I.                Організаційна частина.

II.             Вступна частина.

Відео «Лише у нас на Україні»

Слово вчителя. (Слайд 1) презентації

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Діти, тема нашого першого уроку «Україна – єдина країна»

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж пів-тисячолітнє поневолення (1240 - 1991 р.)

1 учень: (Слайд 2-3) В минулому Україна була розділена на частини, єдиної держави не існувало. На півдні було розташоване Кримське ханство, яке утворилось у XIV ст. в результаті розпаду Золотої Орди. За рівнем економічного розвитку кримські татари значно відставали від населення України. Вони вели напівкочовий спосіб життя і постійно нападали на нашу країну. Під час цих нападів вони грабували міста і села, спалювали їх, забирали людей у полон. Чоловіків і жінок продавали в рабство; дітей перетворювали на яничарів. Українське населення дуже страждало від цих набігів. Саме на цих землях виникло у XV ст. таке видатне явище, як козацтво.

2 учень: (Слайд 4 – 5) Перші згадки про козаків відносяться до кінця XV ст. Місце, де оселялись козаки, називалось Дике Поле. Це були родючі, але незаселені землі, бо вони найбільше зазнавали нападів з боку кримських татар. Найбільша група людей, що переселялись сюди, — селяни-втікачі, які не витримували жорстокого феодального гноблення. Проте релігійний і національний гніт примушував покидати свої домівки навіть досить заможних людей. Козаки оселялись у зимівниках, їх основним заняттям було землеробство і скотарство. Працювати доводилось озброєними, щоб вчасно встигнути відбити напади татар.

3 учень: (Слайд 6 – 7) Між містами Дніпропетровськ і Запоріжжя Дніпро перетинає Український кристалічний щит і тому, оминаючи його, змінює свій напрямок. У цьому місці тверді кристалічні породи виходять над поверхнею води (вода розмиває їх дуже повільно), утворюючи численні пороги й острови. Поблизу Запоріжжя знаходиться найбільший острів Дніпра — Хортиця. Перша Січ створена в середині XVI ст. Д. Вишневецьким.

Вчитель: Хто ж міг бути козаком на Січі?

Учні дають свої відповіді…

1 учень: кожний чоловік, який виконував умови: говорити українською мовою, сповідувати православ'я і бути не одруженим. Жінкам не дозволялось навіть заходити на територію Січі. Існував випробувальний термін сім років, після чого людину зараховували до Запорізького війська.

Вчитель: А чим займались козаки в Січі?

Учень. (Слайд 8) Головними заняттями були військові походи й підготовка до них. Походи здійснюватись на чайках Дніпром на територію Кримського ханства з метою визволення полонених і підкріплення матеріального становища.

2 учень: Січ була українським військом, організованим, дисциплінованим і боєздатним. Козаки виконували роль прикордонників, захищаючи південні кордони України від нападів кримських татар.

(Слайд 9) Також козаки підтримували  селянські  повстання в боротьбі проти посилення феодального гніту, брали активну участь у визвольній війні під керівництвом Б. Хмельницького, стояли на сторожі православ'я та української мови. Нам є на кого рівнятись і з кого брати приклад…

Вчитель: А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте ви?»

Вчитель читає запитання, а учні говорять відповіді. (Слайди 10 – 33)

1.                 Столиця України. (Київ)

2.                 Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина.)

3.                 Козацький човен. (Чайка)

4.                 Герб України (Тризуб)

5.                 Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)

6.                 Дерево, з якого добувають дьоготь. (Береза)

7.                 Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам.)

8.                 Обрядовий хліб, який печуть на Великдень. (Пасха)

9.                 Свято дівочої долі. (Катерини)

10.            Найвища гора України. (Говерла)

11.            Найвідоміший футболіст України сучасності. (Андрій Шевченко)

12.            Грошова одиниця України. (Гривня)

13.            Приміщення, в якому жили козаки. (Курінь)

14.            Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)

15.            Розписані великодні яйця. (Писанки)

16.            Найбільше озеро  України. (Синевир)

17.            Головна обрядова дія Андріївських вечорниць. (Гадання, Кусання калити)

18.            Зібрані цього дня лікарські трави вважаються найцілющими.  (Свято Івана Купала)

19.            Скільки страв повинно бути на столі у Святий вечір? (Дванадцять)

20.            Народна назва одного з найголовніших  літніх свят, до якого православна церква приурочила свято Трійці. (Зелена, Клечальна неділя – «Зелені свята»)

21.            Швидкий український танок. (Гопак)

22.            Хто був останнім гетьманом України? (Кирило Розумовський)

23.            Хто з українських письменників узяв собі псевдонім – назву своєї національності. (Леся Українка)

24.            На території якого материка розташована Україна? (Євразія)

Вчитель: Ну що ж, молодці, ви добре знаєте історію рідного краю. Молодці, ви справжні козаки. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином? (учні знову висловлюють свої думки).

1 учень: Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.

2 учень: Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.

3 учень:  Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.

1 учень: Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

Відео «Пісня про Україну»

Вчитель. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Відомий французький вчений Й. Г. Коль у 1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу».

І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ - Декларацію про державний суверенітет України. (Слайд 34) Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.

Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським народом.

А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у перемогу, і тих, хто вірив у воскресіння. Хіба міг не почути Всевишній тих молитов, з якими звертався до нього славний син Тарас Шевченко:

Молю, ридаючи, пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило,

І на Украйні понеслось,

І на Украйні освятилось...

16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу великим і пам'ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був наповнений демократичними змінами і перетвореннями.

24 серпня 1991 року проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави.

1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти проекту Конституції. України.

1994 рік. Україна відзначає 180-у річницю з дня народження славного сина Тараса Шевченка. В цьому ж році відбулися вибори до Верховної, обласних, районних, селищних і сільських рад. А у вересні місяці затверджена конституційна комісія.

1995 рік. Україна відзначає 400-річчя з дня народження славного гетьмана Богдана Хмельницького. Протягом цього року йде широке обговорення проекту Конституції України.

1996 рік. 28 червня Верховна Рада України прийняла Основний Закон - Конституцію України. Цей день став національним святом. У цьому році також затверджено українську грошову одиницю гривню.

Україна має свої символи.

Слайд 35

Звичайно, що ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава зі своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою.

На фоні пісні «Разом і до кінця»

1 учень: Я — українець, я не малорос,

 Пишаюсь родом тисячокорінним.

 Тарас за мене мучивсь і боровсь,

 Щоб я зродився зерням України.

2 учень: Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. (Слайд 36)

3 учень: Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт, бути сильним, спритним, мужнім.

Вчитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави (вчитель зачитує прізвища). Деякі російські політики, а саме лідер ЛДПР В.В. Жириновський, пропонує поділили нашу державу на шматки між Польщею, Румунією, Угорщиною та Росією (Слайд 37). Цього ніколи не буде і ми з вами ніколи такого не допустимо!

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

Музика посилюється

Учень. Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Відео «Молитва За Україну» (Діти запалюють свічки)

III. Підбиття підсумку уроку.

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Н. Бучинська «Моя Україна»

Літературні джерела:

1.     Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

2.     М. Кримська с. Старий Нижбірок, Тернопільська обл.. «Моя країна - Україна» С.Д. Прит Глишська ЗОШ, Рівненська обл.. Твої символи, Україно!

3.     М.В. Коновалова Тематичні класні години 5-11 класи. Видавництво «Основа» м. Харків 2011 р.

4.     Ресурси Інтернету

;<� (,> / . �-

(Слайд № 4- 8)

Образ калини входить у свідомість українця ще з раннього дитинства, разом з маминою колисковою. У народі кажуть: «Любуйся калиною поки цвіте, а дитиною, поки росте». І матері часто колихали своїх маленьких діточок, сидячи під калиною і наспівували колискових пісень.

(Мама співає колискову для дитини)

Спи, дитино, бо покину,

Сама піду по калину.

Наламаю калиноньки,

Тай покладу в голівоньки,

А калина буде цвісти,

А дитина буде рости.

Люлі, дитя, спати, бо пішла десь мати,

Пішла на долину ламати калину.

Калину ламати, дитя напувати,

Щоб росло здорове, мало чорні брови,

Ще й рум’яні щічки. Ой, поспи ще трішки.

Вчитель. Про калину народ склав багато прислів’їв і приказок. Ось вам віночок з калини, передайте його один одному і згадайте прислів’я про калину.

-         Пишна та красива, як червона калина.

-         Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

-         Щоки червоні, як  кетяги калинові.

-         Молода дівчина, гарна, як калина.

-         Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

-         Без калини нема України.

-         Любиш Україну – посади калину.

-         Немає рідного краю без калинового гаю.

-         З калинової гілки витеши сопілку.

-         Люба мені дівчинонька, як у лузі калинонька.

-         Хвали калину по осені, як уродить, а людину по ділах, які робить.

-         Що калина цвіте, що дитина росте: пишна і красива, коли доля щаслива.

-         Калинова сопілка грає, серце тугою – печаллю розриває.

-         Про калиновий гай ніде не забувай.

-         Калина людину від зла береже.

-         Під рідним тином і калина пишніше цвіте.

-         У хатині діточок, як в калині гілочок, – гарні та хороші, на калину схожі.

-         Калина коло тину – щастя для родини.

Вчитель. А що ви знаєте про цілющі властивості калини?

Адже в народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує». До нас сьогодні завітав лікар-цілитель. Послухайте його рецепти

Інсценізація

1 Рецепт. Калинові ягоди – гарні ліки при багатьох хворобах: кашлі, ангіні, запальних процесах шлунка, й кишечника.

Для лікувальний цілей використовують також лиття і корінь. Стертим у порошок коренем, присипають болючі зуби, а свіже листя, прикладають до наривів.

2 Рецепт. Кора калини має цілющі властивості. Відвар з кори застосовують не тільки внутрішньо, а й для промивання ран. У народній медицині використовують і цвіт калини, оті білі й пишні пелюстки, що так тішать око.

3 Рецепт. Лікарська харчова, вітамінозна, медоносна, фарбувальна і декоративна рослина. У народній медицині кору використовують при застуді, носових кровотечах. Сік – при горлових застудах, хворобах шкіри. Квіти і плоди – при склерозі, гіпертонії та серцевих хворобах. Плоди калини дають червону фарбу, а кора – темно-зелену, придатна для фарбування шерсті.

4 Рецепт. У їжу плоди калини вживають після приморожування, коли вона втрачає гіркий смак. У народі з калини готують начинку для пирогів вареників. Варять киселі, приправи для м’ясних страв. Плоди калини використовують для виготовлення мармеладу, їх консервують, готують чай.

5 Рецепт. Калина має декоративні властивості, як навесні, в період цвітіння, так і восени, при достигання плодів. Вона милує наше око білим та пишним вбранням та червоними соковитими кетягами.

(Вчитель показує плоди калини і проводить бесіду з дітьми)

-         Діти що ви згадуєте коли дивитесь на плоди калини?

Чому ж народ у щасті і печалі звертається до образу калини? Чи не тому що калина чутлива до добра і зла?

- У кого із вас росте калина біля будинку? Хто її посадив і доглядає?

Дизайнер. Доброго дня, шановна родино!

Я радий вам представити виставку «Калинка». Діти старанно готувалися до сьогоднішнього свята. До вашої уваги вироби із калини у вигляді витинанок, малюнків, вишиванок, виробів з пластиліну, виробів з бісеру.

Приємного перегляду!

(Слайд №9)

(Звучить пісня «Одна калина», присутні оглядають виставку)

Господиня пригощає всіх варениками з калиною та смачним калиновим чаєм

Учень.

     Посадимо ми калину біля двору.  

Рости, наша калинонько, вгору, вгору.

Міцній наша калинонько, розростайся,

Навесні біленьким цвітом заквітчайся.

Влітку будемо калину поливати,

Будем разом із квітучою зростати.

Восени ми всі одягнем урочисто

Із достиглих ягідок намисто

Підсумок свята.

Учитель.

Ось і закінчилось наше свято. Чи сподобалося воно вам?

Що корисного взяли ви для себе?

Про що нове дізналися сьогодні?

Я думаю, що після сьогоднішнього свята кожен з вас, діждавшись весни, посадить кущик калини і буде її доглядати.

Список використаної літератури:

1.     Бутрін В. Відкриті виховні заходи в початковій школі// Шкільний світ. Київ – 2007, - 127 с.

2.     Воропай О. Звичаї нашого народу (І,ІІ частина). – К: «Оберіг». – 1991, - 150 с.

3.     Пазяк Н.П. Легенди рідного краю//Початкова школа. – 1996, - №4.

4.     Пазяк Н.П. Українські приказки, прислів’я, загадки. – К: «Либідь». – 2003, -352 с.

5.     Скуратівський В.Берегиня. – К: «Радянський письменник». - 1986, -

          104 с.